РусАрх

 

Электронная научная библиотека

по истории древнерусской архитектуры

 

 

О БИБЛИОТЕКЕ

ИНФОРМАЦИЯ ДЛЯ АВТОРОВ

КОНТАКТЫ

НА ГЛАВНУЮ СТРАНИЦУ САЙТА

НА СТРАНИЦУ АВТОРА

 

 

Источник: Логвин Г.Н. Чернігівська архітектурно-будівельна школа XI-XVIII ст.  Все права сохранены.

Размещение электронной версии в открытом доступе произведено: http://my.chernigov.net. Все права сохранены.

Размещение в библиотеке «РусАрх»: 2007 г.

 

 

 

Г.Н. Логвин

ЧЕРНІГІВСЬКА АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ШКОЛА XI-XVIII СТ. 

 

Риси самобутності помітні вже в першому мурованому храмі Чернігово-Сіверської землі - Спасо-Преображенському соборові (1042). Його відмінна риса від класичних хрестово-банних тринавних храмів полягає в контамінації двох принципів - глибинного з висотним розкриттям внутрішнього простору, досягнутого тим, що в підбанному просторі, в північній та південні них підпорних арках влаштовані стіни з тройними двохярусними аркадами, з високим арочним отвором над ними. Цим досягнуто базилікальне виділення поздовжньої головної нави. Глибинне розкриття внутрішнього простору на середохресті змінюється висотним центральної бані.
     Прийом глибинно-висотного розкриття внутрішнього простору спостерігаємо і пізніше - в мурованому Троїцькому соборі (1682) в Чернігові, або в дерев'яній церкві св. Миколая (XVIII ст.) в Нових Млинах.
     Система перекрить банястими склепіннями приміщень під хорами притвору Спасо-Преображенського собору аналогічна банястим склепінням під хорами Софійського собору в Києві, застосовувалася в Чернігово-Сіверській школі будівництва аж до кінця XVIII ст.; відомі вони і в дерев'янім будівництві, наприклад, в церкві св. Миколая (XVIII ст.) в Новгороді-Сіверському.
     Оригінально й досконало майстри Чернігово-Сіверської архітектурно-будівельної школи розв'язують структуру стовпоподібних храмів з оригінальним вирішенням висотного розкриття внутрішнього простору. Видатними пам'ятками цього напряму в XII-XIII ст. були П'ятницька церква в Чернігові, Спаська в Новгороді-Сіверському і Воскресенська церква в Путивлі.
     Оригінально й талановито майстри Чернігово-Сіверської школи розробляють тему тридільних з верхами храмів - мурована церква св. Миколая (1686) в Глухові та триверха церква св. Миколая (1763) в Городищі. Вони особливо примітні енергійним розвитком форм по вертикалі, а в інтер'єрі - силою та енергією висотно розкритого простору.
     Найбільш улюбленим типом храму були хрещаті в плані з різною кількістю верхів - від одного до п'яти. В одних спорудах в композиції мас помітна перевага нижніх частин - основних об'ємів - церква св. Миколая (1745) в Свіржі, або в храмі св. Миколая (XVIII) в Новгороді-Сіверському. В інших випадках перевагу віддано великим монументальним верхам - Воскресенська церква в Седневі. Найвидатніші твори школи втілені в темах хрещатих п'ятиверхих храмів. В одних віддана перевага основним об'ємам - церква св. Миколая (1668) в Ніжині, Троїцькому соборі (1678) в Густині, в церкві св. Катерини (1710) в Чернігові, в дерев'яній Вознесенській церкві (1759) в Березні.
     В інших творах помітно прагнення гармонійно поєднати основні об'єми й маси верхів - Троїцька церква (1716) в Коропі, Церква Тройці (1710) в Новому-Ропську, або в мурованій церкві Покрови (1710).
     Вказані особливості структур внутрішнього простору й вияв його в геометрії форм свідчить про те, що як мурована, так і дерев'яна архітектура грунтувалися на одних і тих же естетичних засадах і їх слід розглядати як єдиний напрям в архітектурі Чернігово-Сіверської архітектурно-будівельної школи. Як бачимо, на протязі близько 800 років ця школа демонструє збереження традицій з притаманний їй архітектурно-мистецькими особливостями. Вона створила справжні шедеври української архітектури, які є досягненням архітектурно-будівельного генію українців.

 

 

НА СТРАНИЦУ АВТОРА

НА ГЛАВНУЮ СТРАНИЦУ САЙТА

 

 

 

Все материалы библиотеки охраняются авторским правом и являются интеллектуальной собственностью их авторов.

Все материалы библиотеки получены из общедоступных источников либо непосредственно от их авторов.

Размещение материалов в библиотеке является их цитированием в целях обеспечения сохранности и доступности научной информации, а не перепечаткой либо воспроизведением в какой-либо иной форме.

Любое использование материалов библиотеки без ссылки на их авторов, источники и библиотеку запрещено.

Запрещено использование материалов библиотеки в коммерческих целях.

 

Учредитель и хранитель библиотеки «РусАрх»,

академик Российской академии художеств

Сергей Вольфгангович Заграевский